Етикет ділового мовлення
Етикет ділового мовлення
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Поняття етикету. Етикет ділового спілкування
Розділ 2. Правила ділового мовлення
Висновок
Бібліографічний список
Вступ
Слово у
спілкуванні буває животворчим і руйнівним. Воно може об’єднувати і роз’єднувати
людей, приносити задоволення або прикрощі.
Все залежить ввід
того, яка інформація передається за допомогою слова і як це роблять її
відправники.
З метою
поліпшення інформування людей на даному етапі все ширше використовуються
технічні засоби, зокрема комп’ютери, і в цьому звичайно, вбачається прогрес.
Але водночас безпосереднє спілкування замінюється опосередкованим, що
здійснюється ЗМІ, а це веде до зростання відчуженості між людьми, зниження
рівня їх комунікабельності, контактності, а також – емоційності.
Від того, на
якому рівні перебуває культура ділових людей, залежить результати їхньої
професійної діяльності, взаємини з колегами, партнерами по бізнесу та
клієнтами, врешті-решт психічне здоров’я.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ
ЕТИКЕТУ. ЕТИКЕТ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ
Сформовані норми
моральності є результатом тривалого за часом процессу становлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм
неможливі політичні, економічні, культурні
відносини, тому що не можна існувати, не
поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень.
Етикет - слово
французького походження, що означає манеру поводження. До нього відносяться правила чемності і ввічливості, прийняті в суспільстві.
Сучасний етикет
успадковує звичаї практично всіх народів від сивої давнини до наших днів. В основі своєї ці правила поведінки є загальними, оскільки вони дотримуються представниками не
тільки якогось даного суспільства, але і
представниками всіляких соціально-політичних систем,
що існують у сучасному світі. Народи кожної країни вносять в етикет свої виправлення і доповнення, обумовлені суспільним
ладом країни, специфікою її історичної
будови, національними традиціями і звичаями.
Усне ділове спілкування
передбачає різні способи взаємодії з людьми. У будь-якому разі, щоб досягти
мети спілкування, ділова людина повинна мати не тільки певний фізичний та
інтелектуальний потенціал, навички комунікації, а й знати правила ділового
спілкування, або, інакше, - правила ділового етикету.
Вітання. За сучасним
діловим етикетом першим вітається молодший із старшим, підлеглий із керівником,
студент із викладачем. Чоловік завжди має вітатися з жінкою першим. Жінка
вітається першою зі старшою за себе жінкою. За традицією першим вітає
начальника підлеглий, а руку для потиску першим подає керівник. Але є виняток:
жінку зобов'язаний вітати першим саме керівник, навіть якщо вона - його секретар.
Незалежно від статі, віку й посади першим вітається той, хто обганяє знайомого
чи проходить повз нього. Перш ніж звернутися із запитанням до незнайомого, слід
з ним привітатися. Вітаючись чи знайомлячись, старший першим подає молодшому,
жінка - чоловікові, начальник - підлеглому, викладач - студентові. Не потиснути
руку у відповідь вважається образливим. Не подають руку для потиску через стіл.
Якщо підлеглий зайшов до кабінету керівника, то керівник має вийти з-за столу і
привітатися рукостисканням, або ж обмежитися кивком голови. Якщо ваш діловий
партнер - жінка, то вітаючись, вона може не знімати рукавичок. У свою чергу
чоловік, вітаючись із жінкою в рукавичках, подає руку без рукавички.
Знайомство і
представлення. Залежно від рівня офіційності, процедура знайомства набирає
дедалі більше формальної вагомості. Для встановлення ділових контактів,
вдаються до послуг третьої особи - до посередника, який представить вас
діловому партнеру. Коли посередника немає, а вам терміново потрібно вирішити
якесь питання, слід представитися самому. Першим відрекомендовується той, хто
став ініціатором зустрічі, молодший - старшому, підлеглий - керівникові, а ось
жінці, незалежно від віку, не належить першою відрекомендовуватися чоловікові,
хіба що вона студентка й хоче щось з'ясувати у викладача.
Зрозуміло, жінці краще
скористатися допомогою третьої особи. Якщо хочете справити добре враження на
ділового партнера чи нового знайомого - дивіться (не пильно) йому у вічі, а для
посилення можете ще й посміхнутися. Чоловіки, знайомлячись, мають підвестися,
бо вклонятися сидячи незручно. Жінка не встає з місця, за винятком тих
випадків, коли її знайомлять зі старшою за віком жінкою чи вона сама хоче
виявити особливу повагу до людини, з якою її знайомлять. Знайомлячись із
чоловіком, перша для потиску подає руку жінка, якщо вважає за потрібне, а коли
ні - обмежується кивком голови. В усіх інших випадках, перший подає руку для
потиску старший за віком (у товаристві) чи за службовим становищем (в установі,
на виробництві, у навчальному закладі). Незалежно від службового становища
чоловік, коли жінка заходить до його кабінету, має підвестися і, вийшовши з-за
столу, чекати, поки вона не представиться й не подасть йому руку. Себе він може
не називати, бо відвідувачка, певне, знає, до кого з'явилася на прийом.
Після процедури
знайомства викладається суть справи. На зустрічі, що має суто діловий чи
комерційний характер, жінка може підійти до чоловіка, подати руку для потиску і
назвати себе. Коли ви приходите на нове місце роботи, то маєте представитися
самі співробітникам або вас має представити їм керівник. Якщо ділове знайомство
відбулося, і ви хочете, щоб воно стало тривалим і приємним, тоді вам слід
дотримуватися ще й таких правил:
1) коли ви не можете
згадати, як звуть вашого ділового партнера, перепитайте ще раз: це краще, ніж
ламати голову над якимось особливим звертанням;
2) у товаристві не слід
перешіптуватися потай від інших, плескати долонею по столу і надто енергійно
виражати свої емоції, довго говорити про власне самопочуття;
3) розповідаючи про
відсутнього, не можна казати він чи вона - треба називати людину на ім'я;
4) в установі обов'язково
слід дочекатися запрошення господаря сісти. Дедалі ширше для представлення
застосовують візитні картки. Доцільність використання візитних карток
зумовлюється двома обставинами: по-перше, вони стисло й чітко представляють власника;
по-друге, є підтвердженням його наміру в майбутньому підтримувати ділові
контакти.
Усім без винятку
підприємцям приходиться вступати у діалог з партнерами по бізнесу, а також зі споживачами. Від того,
наскільки добре вміє підприємець організувати
і вести переговори, залежить успіх його справи, його репутація. Мистецтву ведення переговорів спеціально
навчаються в усьому світі.
Правильно підготовлена до переговорів людина зможе домогтися своєї мети, не скривдивши при цьому партнера і залишивши про себе
сприятливі враження. Підготовка до переговорів
включає два основних напрямки роботи: рішення
організаційних питань і пророблення основного процессу переговорів.
Важливим елементом
підготовки до основного процесу переговорів є організація ділового прийому. Діловий прийом проводиться на ранній стадії партнерства з іншою фірмою, після встановлення з нею
контактів, що виявляють взаємну зацікавленість.
Готуючись до зустрічі з
партнером необхідно намітити свою тактичну лінію.
Усі ділові люди повинні
опанувати технікою живого контакту. Ваша мова повинна бути красивою та правильною, намагайтеся якнайменше використовувати
слова “паразити” –
це розсіює увагу і відволікає від теми
розмови. Щоб
ваша мова була красивою, використовуйте наступні рекомендації:
- акцентуйте
важливі слова і підкоряйте їм менш важливі;
- змінюйте тон голосу – він повинен то підвищуватися, то
знижуватися, як поверхня моря. Раптове підвищення чи зниження тону голосу виділяє слово чи фразу
на загальному тлі;
- змінюйте темп мови – це додає їй
виразність;
- робіть паузу до і після важливих
думок.
До цього варто додати і
важливість використання особливих інструментів – комунікаційних ефектів:
- ефект візуального іміджу – як
правило, спочатку люди сприймають його по зовнішньому вигляду, і
це первісне враження накладає відбиток на подальші
взаємини. Тому підприємець повинен
узяти на озброєння естетику одягу, поставлену міміку, загострене почуття такту,
щоб випромінювати чарівність, елегантну манеру
спілкування, впевнений і доброзичливий погляд і т.п.;
- ефект перших фраз – закріплює чи коректує первісне враження у людей. У перших фразах повинна бути зосереджена цікава інформація, з
елементами оригінальності, що відразу залучає до
себе увагу;
- ефект аргументації – мова повинна
бути обґрунтованою, переконливою, логічною.
- ефект інтонацій
і пауз – інтонації і паузи сприяють 10-15 % збільшенню інформації, викликаючи у
співрозмовників асоціації і пропозиції;
- ефект художньої
виразності – це грамотна побудова пропозицій, правильні словоударения,
використання риторичних прийомів – метафор, гіпербол і т.п. Як затверджував
Вольтер, прекрасна думка втрачає свою ціну, якщо вона дурно виражена;
- ефект релаксації (розслаблення) – тому,
хто вміє вчасно пожартувати пощастить у переговорах більше, ніж тому, хто не вміє це робити. Гумор створює природну паузу для відпочинку людей,
зближає і набудовує на доброзичливий лад.
Варто враховувати також,
що є ряд факторів які негативно
впливають на ведення справ:
- дискомфорт фізичного середовища:
непривабливість приміщення, незручність сидінь,
несвіже повітря і т.п.;
- заклопотаність співрозмовників
якимись службовими чи особистими справами,
розладнаність морально психологічного стану;
- амбіції,
заздрість, недоброзичливість;
- неграмотність
мови виступаючого, невиразність фраз і т.д.;
- некомпетентність співрозмовника;
- неприйняття іміджу співрозмовника.
Діловий стиль спілкування
орієнтований на позитивний (конструктивний) результат.
Діловий стиль виключає придушення чужої позиції. Основне питання ділового стилю спілкування можна сформулювати так:
позиції сторін визначаються відношенням до
обговорюваної проблеми (спірному положенню)
чи відношенням до опонента.
Хочете перемагати в
суперечці – вмійте аргументувати.
«Читайте» свого
співрозмовника по міміці і жестам.
Психотерапія в
спілкуванні: не перемогти суперника, а домогтися його розташування.
Намагайтеся не висувати
необґрунтованих пропозицій і аргументувати свої дії. Аргументацією називають дійсність, що зв'язана з доказом, обґрунтуванням, твердженням, чи спростуванням критикою.
У повсякденному житті
кожна людина в процесі спілкування затверджує власне «я», свою оцінку тих чи інших явищ, своє відношення до них. Завдяки досвіду, знанням, здібностям у людей складаються
різні по глибині і ступеню розробленості
особисті принципи і правила, що дозволяють
вважати щось доведеним, а щось сумнівним. Але це буває доти, поки в суперечці не зустрінеться опонент, що володіє теорією
і практикою аргументації, усім її арсеналом, або
коли власна аргументація не стане об'єктом
критики, чи спростування просто серйозного розгляду.
Потрібно відзначити, що
практика аргументації, звичайно, багатша
і різноманітніша будь-якої теорії, однак теорія повинна провести елемент систематичності і прогностичності результатів.
Зміст спілкування
будь-якої людини полягає в тій реакції, що він викликає. А для того щоб одержати потрібну реакцію необхідно підготуватися до спілкування з партнером.
РОЗДІЛ 2. ПРАВИЛА
ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ
Культура поведінки в
діловому спілкуванні неможлива без дотримання правил словесного етикету, який
зв’язаний з формами і манерами мови, словниковим запасом, тобто з усім стилем мови, прийнятим в спілкуванні
даного кола ділових людей. Існують історично
вироблені стереотипи словесного спілкування. Ними користувались раніше
українські (польські) підприємці, а сьогодні їх використовують культурні
українські і зарубіжні ділові люди. Це слова ”пані”, “панове”, “шановне
товариство”.
В діловій розмові
потрібно уміти дати відповідь на будь – яке запитання. Навіть на найпростіше,
яке задають щоденно по декілька разів “Як справи?”, завжди потрібно пам’ятати
про почуття міри. Нічого не відповісти неввічливо; буркнути “нормально” і
пройти повз теж неввічливо, якщо не грубо; почати довго розповідати про справи
– прославитись занудою. В таких випадках діловий етикет приписує відповідати приблизно
наступне: ”Дякую, нормально”, “Дякую, поки скаржитись гріх”, в свою чергу
поцікавитись: ”Сподіваюсь, у вас все добре?”. Такі відповіді нейтральні, вони
заспокоюють усіх.
Але у чехів, словаків,
поляків та югославів на запитання “Як справи?” діловий етикет не забороняє коротко розповісти про труднощі, поскаржитись на
дороговизну. Але говорять про це бадьоро, підкреслюючи, що ділова людина долає
труднощі, адже їх немало в їх справі, але вона знає як з ними впоратись, і пишається цим.
У вербальному спілкуванні
діловий етикет передбачає застосування різних психологічних
прийомів. Один з них – “формула прогладжування”. Це словесні фрази типу “Щасти вам!”, “Бажаємо успіху”. Широко використовуються такі мовні
знаки як “Нема проблем”, “Окей” і т.д.
В словесному етикеті
ділових людей велике значення мають компліменти – приємні слова, які передають
схвалення, позитивну оцінку діяльності в бізнесі, підкреслюють смак в одязі,
зовнішності, збалансованість вчинків партнера, тобто оцінку розуму ділового
партнера. Під час ділового спілкування завжди є місце для компліментів. Вони
надихають вашого ділового партнера, надають йому впевненості, підбадьорюють.
Дотримання важливих
правил поведінки з незнайомими людьми – ознака вашої респектабельності,
вихованості, впевненості в собі. Існує
цілий ряд правил поведінки в різних видах транспорту: літаку, поїзді, автомобілі.
Довга мандрівка спонукає до неквапної бесіди. Потрібно уміти
вести її. Перш за все, не слід зловживати увагою попутника, не
намагатись якомога швидше заволодіти всіма сторонами бесіди, бо це ознака поганого тону. Інша
крайність – замкнутість, відлюдкуватість.
Сучасне ділове життя
неможливо уявити без телефона. Завдяки йому багаторазово підвищується
оперативність рішень багатьох проблем і питань, немає необхідності писати
листи, телеграми, а також здійснювати поїздки в інші установи, міста для
вияснення обставин якоїсь справи. По телефону можна зробити дуже багато, а
саме: провести переговори, дати розпорядження і т.п.
Дуже часто першим кроком
до вкладання ділового договору є телефонна розмова.
Людство користується
телефоном уже більше століття. Здавалось би часу більш ніж достатньо для того,
щоб навчитися розумно користуватися цим технічним засобом.
Але нажаль вміння
говорити по телефону не передається по спадковості. Культурою спілкування по
телефону володіє не кожен.
Погана підготовка,
невміння виділяти головне, чітко і грамотно висловлювати свої думки призводять
до значних утрат робочого часу (до 20-30%). Так стверджує американський
менеджер А. Маккензі. Серед 15 головних причин втрати робочого часу, на його
думку, перше місце займають телефонні розмови, які залежать від емоційного
забарвлення. Зайва емоційність збільшує час телефонної
розмови.
Відомо також, що при
телефонній розмові спостерігається таке явище, як надто насичена розмова.
Вона може бути джерелом
напруги між двома сторонами, тому потрібно дотримуватись певної міри, оскільки
можна втратити сенс розмови, що спричинять конфлікти.
Перші ознаки
перенасиченості розмови:
- роздратованість;
- образливість.
Тоді слід вийти з
контакту з партнером, щоб зберегти ділові відносини. Крім того, ведучи довгі
телефонні розмови, ви можете отримати репутацію зануди. Мистецтво ведення
телефонної розмови полягає в тому, щоб коротко сказати все, що потрібно і
отримати відповідь.
Основою успішної
телефонної розмови є компетентність, тактовність, доброзичливість, володіння
прийомами ведення бесіди, бажання швидко і ефективно вирішити проблему або
надати допомогу для її вирішення. Важливо щоб службова телефонна розмова велася
у спокійному тоні і викликала позитивні емоції.
Ефективність телефонної
розмови залежить від емоційного стану людини, від настрою. Під час розмови
потрібно вміти зацікавити співрозмовника своєю справою. Тут вам допоможе
правильне використання методів переконання. Це можна зробити за допомогою
інформації, голосу. Потрібно тільки звертати увагу на ці “дрібниці” під час
телефонної розмови. Самому ж потрібно говорити рівно, стримано, стримувати свої
емоції, намагатись не перебивати співрозмовника. Якщо
ваш співрозмовник проявляє схильність до суперечок, виказує несправедливі
звинувачення, то наберіться терпіння і не відповідайте йому тим самим, частково
признайте його правоту, намагайтесь зрозуміти мотиви його поведінки.
Намагайтесь коротко і ясно викладати свої аргументи. В телефонній розмові краще
не використовувати професійних виразів, які можуть бути незрозумілі
співрозмовнику.
Потрібно пам’ятати, що
швидке або заповільне проголошення слів затрудняє сприймання. Особливо
слідкуйте за проголошенням чисел, імен, сіл, міст, прізвищ, які погано
сприймаються на слух, їх потрібно говорити складами або навіть передавати по
буквах.
Етикет ділової телефонної
розмови має у своєму запасі цілий ряд реплік, наприклад:
- Як ви мене чуєте?
- Вибачте, дуже погано чути? І т.д.
Перед тим, як подзвонити
кому-небудь пам’ятайте, що тривалість телефонних дзвінків негативно впливає на
нервову систему, непотрібні телефонні розмови порушують робочий ритм, заважають вирішенню важливих питань, вимагають
глибокого аналізу.
Дзвінок на домашній
телефон діловому партнеру, співробітнику для службової розмови може бути
виправданий тільки серйозною причиною, кому ви б не дзвонили – начальнику чи
підлеглому. Вихована людина не буде дзвонити після 22 год., якщо для цього
немає вагомої причини або не отримано попередньої домовленості на цей дзвінок.
Як показують аналізи, в
телефонній розмові 30-40% займають повторення слів, фраз, непотрібні паузи і зайві слова. Відповідно до телефонної
розмови треба ретельно готуватися: заздалегідь підібрати усі матеріали,
документи, мати під рукою потрібні номера телефонів, адреси організацій,
календар, ручку, папір і т.п. Перед тим, як набрати номер потрібно
чітко і точно визначити ціль розмови і свою тактику. Складіть план бесіди,
запишіть питання, які хочете вирішити або дані, які хочете отримати, продумайте
у якому порядку ви запитуватимете співрозмовника. Чітко сформулюйте їх, першою
фразою, намагайтесь зацікавити співрозмовника. При
обговоренні декількох питань, по черзі закінчуйте обговорення одного питання і
переходьте до наступного.
По закінченню ділової
телефонної розмови проаналізуйте зміст і стиль розмови. Проаналізуйте свої враження. Знайдіть слабкі місця у розмові. Намагайтесь зрозуміти причину своїх помилок.
Етикет і такт ділової
людини проявляється на кожному кроці: під час розмови з підлеглими,
співпрацівниками і т.д. Нажаль іноді люди які знаходяться на великій посаді
зловживають формою звертання на “ти” до підлеглих котрі набагато старші від них
за віком, але говорять “Ви” молодому начальнику, який стоїть на вищій посаді.
Звертання на “ти” принижує людину.
Ділові бесіди і наради – потрібно намагатись проводити протягом години-півтори години. Якщо нарада затягується – це
означає, що вона погано підготовлена. Від цього може бути більше шкоди ніж
користі. Якщо ви хочете вирішити серйозну проблему, то запросіть тих
спеціалістів котрих вона безпосередньо стосується. Дайте їм висловитися по черзі.
Першими нехай висловлять свої думки підлеглі, потім дайте слово головним спеціалістам. Не дозволяйте нікому
перебивати розмову виступаючого.
ВИСНОВОК
Отже, усне ділове
спілкування передбачає різні способи взаємодії з людьми. У будь-якому разі, щоб
досягти мети спілкування, ділова людина повинна мати не тільки певний фізичний
та інтелектуальний потенціал, навички комунікації, а й знати правила ділового
спілкування, або, інакше, - правила ділового етикету.
Культура поведінки в
діловому спілкуванні неможлива без дотримання правил словесного етикету, який
зв’язаний з формами і манерами мови, словниковим запасом, тобто з усім стилем мови, прийнятим в
спілкуванні даного кола ділових
людей.
В діловій розмові
потрібно уміти дати відповідь на будь – яке запитання. Навіть на найпростіше,
яке задають щоденно по декілька разів “Як справи?”, завжди потрібно пам’ятати
про почуття міри.
В словесному
етикеті ділових людей велике значення мають компліменти – приємні слова, які
передають схвалення, позитивну оцінку діяльності в бізнесі, підкреслюють смак в
одязі, зовнішності, збалансованість вчинків партнера, тобто оцінку розуму
ділового партнера. Під час ділового спілкування завжди є місце для
компліментів. Вони надихають вашого ділового партнера, надають йому впевненості,
підбадьорюють.
Етикет і такт
ділової людини проявляється на кожному кроці: під час розмови з підлеглими,
співпрацівниками і т.д. Тому потрібно пам’ятати про форми звернення, і до всіх
працівників звертатись на “Ви”.
Основою успішної
телефонної розмови є компетентність, тактовність, доброзичливість, володіння
прийомами ведення бесіди, бажання швидко і ефективно вирішити проблему або
надати допомогу для її вирішення. Важливо щоб службова телефонна розмова велася у спокійному
тоні і викликала позитивні емоції.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ
СПИСОК
1.
Афанасьєв.
Діловий етикет - К.: Дакор, 2006;
2.
Левчук. Етика. Підручник - К.: Вища Школа, 2005;
3.
Лозовий.
Етика. Навч. посіб. - К.: Юрінком інтер, 2005;
4.
Малахів
В.А. Етика: Курс лекцій. Навч.посіб. – К., 2006;
5.
Палеха.
Етика ділових відносин. Навч. посіб. – К.: Кондор, 2007;
6.
Радченко.
Етика бізнесу - К.: КНТЕУ, 2007;
7.
Тофтул.
Етика - К.: Академія, 2006;
8.
Чмут,
Чайка. Етика ділового спілкування: Навч.посіб. 3-те вид. - К.: Вікар, 2003;
9.
Діловий
етикет. – 2-е вид., допов. – К., 2001.
| 
